Студентські роки – це найкращий період у житті кожної людини. Адже це чи не єдині безтурботні моменти людського життя, коли можна мріяти і здійснювати мрії, знаходити нових друзів і навіть кохання… Це перший крок у дорослий світ, це веселе життя у гуртожитках, багатогранність умінь та інтересів, розкриття своїх здібностей і талантів.

Студентство – це суцільні веселощі, нові знайомства, відсутність сну та присутність невимушеного позитиву.

Саме студентські роки, переповнені подібними подіями, закарбовують у пам’яті найяскравіші моменти життя.

У моєму житі все починалося так само, як і в кожного звичайного абітурієнта.

У 1999 році - подання документів до Полтавського геологорозвідувального технікуму на спеціальність «Економіка підприємства», іспити, поселення в гуртожиток, знайомство з куратором Пшичкіною Н.Г., одногрупниками групи ПН-ІІ-А, пари, семінари, сесія…. Тоді я ще не знала, що саме технікум відіграє важливу роль в моєму житті. Я навіть і не здогадувалася, що ті викладачі, які нас навчають, будуть моїми колегами та наставниками, що саме тут я зустріну своє кохання, яке згодом переросте у сім’ю.

Через два роки після закінчення навчання у технікумі я вступила до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка на факультет «Економіка підприємства».

Технікум дав мені не тільки знання, а й омріяну роботу, яку прагне знайти кожен випускник. Пригадую перший робочий день,щасливий день. Це було в 2001 році, саме тоді й розпочався мій трудовий шлях. Спочатку я працювала на посаді лаборанта в навчальній частині. Також була секретарем приймальної комісії, лаборантом в комп’ютерній лабораторії, працювала у заочному відділенні. 13 років участі в житті технікуму дали мені дорогоцінний досвід.

Перші кроки в доросле життя є для людини важливими та надзвичайно повчальними. У період роботи на заочному відділенні під керівництвом Кошельник Т.М. я отримала унікальний досвід як в професійному плані, так і в життєвому.

Працюючи з абітурієнтами в приймальній комісії, я згадувала той день, коли ми з мамою подавили документи, хвилювання під час іспитів і радісну мить отримання запрошення на навчання.

Студенти часто запитують мене: « у якому ВНЗ ви навчалися?» На що я з гордістю відповідаю: «В Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі».

Сьогодні я викладач економічних дисциплін, куратор групи. Ці відчуття неможливо описати словами, їх треба пережити. Спостерігати, як дорослішають та навчаються студенти, надзвичайно приємно, а головне те, що я є частинкою їхнього студентського життя, яке знову повертає в спогади про навчання в технікумі.

Безперечно Полтавський коледж нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка - невід’ємна частина мого буття, заклад де живе моя душа!